Розшифровуємо логопедичні діагнози

     Обстеження мовлення логопед проводить, як правило, два рази на рік - на початку та в кінці навчального року. За результатами обстеження логопед робить висновок про рівень розвитку мовлення та визначає логопедичний діагноз. Для батьків логопедичний висновок звучить як шифровка, набір незрозумілих слів. Пропоную разом розібратися, що написав логопед.

    Найчастіше серез мовленнєвих порушень дошкільників зустрічаються:

- за медичною класифікацією: дислалія, дизартрія, алалія;

- за педагогічною класифікацією: фонетичний недорозвиток мовлення (ФНМ), фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення (ФФНМ), загальний недорозвиток мовлення (ЗНМ).

    Дислалія або фонетичний недорозвиток мовлення (ФНМ) - саме просте порушення мовлення, коли спостерігається дефектна вимова окремих звуків. Наприклад: гаркавий Р, губний Л, щочний Ш. Порушення носить функціональний характер, причина якого - звичка неправильно вимовляти звуки, яка виникла на початковому етапі формування вимови й закріплювалася з року в рік. Після занять з логопедом у дитини з'являються нові навички звуковимови, які закріплюються в мовленні за допомогою спеціальних вправ. Прогноз позитивний.

   Фонетико-фонематичний недорозвиток   (ФФНМ) - порушення мовлення, яке виникає на грунті порушення фонематичного слуху. За процес розрізнення близьких звуків відповідає не фізичний, а фонематичний слух. Основні ознаки, які характеризують ФФНМ:

- стійка заміна одних звуків іншими, які схожі за акустичними ознаками (парні глухі-дзвінкі звуки: П-Б, Т-Д, С-З, Ш-Ж, Х-Г) або за вимовою (С-Ш, З-Ж, Ц-Ч, Л-Р);

- змішування звуків, нестійка взаємозаміна цілого ряду звуків у різних словах (Ралиса замість Лариса, Шаса або Саса замість Саша).

     Прогноз позитивний, логопедичні заняття, як правило, проводяться упродовж навчального року.

     Загальний недорозвиток мовлення (ЗНМ) - порушення мовлення, для якого характерний недорозвиток всіх сторін  мовлення, а саме:

- звуковимови;

- фонематичного слуху;

- словникового запасу;

- граматичних категорій (словозміна, словотворення);

- звязного мовлення.

Прогноз позитивний при систематичних логопедичних заняттях з розвитку всіх сторін мовлення (2 роки).

     Дизартрія - порушення мовлення, причина якого - параліч або парез (частковий параліч)  артикуляційного апарату. У дітей спостерігається змазане мовлення, "каша у роті". Іноді буває слинотеча, яка не пов'язана з ростом зубів, діти важко звикають до твердої їжі. 

    При дизартрії можуть спостерігатися порушення мовлення різного ступеню складності - від ФНМ до ЗНМ. Прогноз позитивний при одночасному медикаментозному лікуванні, логопедичному масажі та логопедичних заняттях. Навички правильного молення закріплюються повільно, швидко втрачаються, нагадують "малюнки на піску".

     Алалія - повне або часткове недорозвинення мовлення, яке обумовлене порушенням мовленнєвих участків кори головного мозку під час вагітності або в ранньому періоді розвитку малюка. Діти починають говорити з 3, 4 років. Розрізняють моторну алалію, коли дитині важко розрізняти мовленнєві рухи, та сенсорну, при якій порушено розуміння мовлення.

    При алалії спостерігається загальний недорозвиток мовлення різного ступеню (І-ІІІ рівня) - від повного мовчання до дефектного мовлення. Прогноз може бути різний, логопедичні заняття тривалими, але позитивна динаміка завжди прослідковується.

    Ось і все, що ховається під таємничими діагнозами логопеда. Тепер потрібно братися за роботу, адже успіх залежить від бажання батьків допомогти дитині покращати мовлення. Регулярні заняття з логопедом обов'язково треба підкріпити домашніми тренуваннями. Прості арифметичні підрахунки показують, що логопедичні заняття в групі для дітей з порушеннями мовлення тривають, у кращому випадку, 5 годин на тиждень, а цього явно недостатньо для формуванні звички красиво говорити.